Завдання літератури – якісно змінювати світ, усебічно вивчати всі можливі зрізи життя, водночас впливати на нього, шукати шляхи, які ведуть людину до усвідомлення Сущого, до її найжаданішої мети – щастя.
     Література багатогранна, й кожен її жанр досліджує якусь одну чи кілька граней Буття. Саме це дає їй змогу поринати у розмаїття макро- й мікрокосму. Одначе саме це нерідко заважає пересічному читачеві поглянути на процес пізнання згори, усвідомити його загальний вигляд і динаміку.
     В цьому плані фантастика вигідно відрізняється від інших літературних жанрів, оскільки не обмежує себе ні просторовими, ні часовими рамками, взагалі стоїть мовби над жанрами, переплавляючи їх у собі, водночас активно використовуючи всі доступні літературні прийоми та  засоби.
     Із творчістю письменника-фантаста Олекси Палійчука я вперше ознайомився у 80-х роках минулого століття. Невеликі за обсягом оповідання «Велика гатерія», «Страх заплющити очі», «Поправка до інструкції», «Несимпатична планета» та інші вражали передусім глибиною піднятих у них проблем, оригінальністю сюжетів, динамічністю й глибоким психологізмом. Відтоді я уважно стежив за новими творами автора, які, на радість шанувальникам, 2005 року автор зібрав у книзі «На дорогах Всесвіту».
     На щастя, Олекса Палійчук торує літературну цілину не лише як прозаїк, але й як поет. Це й не дивно, адже творча особистість жадає проявитись якомога ширше й повніше, а поезія відкриває цілі незвідані простори. Тож коли поетичне перо бере до рук фантаст…
     Перед нами нове видання поетичної книжки Олекси Палійчука з промовистою назвою «Іконостас». Якщо говорити про поезії, вміщені в ній, загалом, то насамперед впадає у вічі масштабність проблем, які охоплює й намагається вирішувати автор. Добро і Зло, Любов та Ненависть, Краса й Потворність, Вірність і Зрада – ці теми спередвіку нікого не лишають байдужими, проте автор часто розглядає їх під несподіваним кутом зору й, що важливо, часто переконує читача: саме цей несподіваний погляд якраз природний і правильний. Поет змушує читача замислитися, розпростати крила фантазії, відкинути облудні страхи і йти по життю відкрито, чесно, не ховаючи душу за дзеркальними скельцями умовностей.
     Декотрі твори автора розраховані на визначені читацькі категорії, та підняті в них проблеми так само глибокі й актуальні. Наприклад, у виставі «Бранка Чорної Зорі», написаній для школярів середнього віку, попри детективний сюжет і фантастичний антураж, автор ставить перед героями нелегкі питання вибору між Світлом і Темрявою, дружбою та егоїзмом, проектуючи їх на реалії нашого сучасного життя.
     У творі виразно проглядає застереження: байдужість веде до Темряви, а в Темряві будь-який проблиск Світла здається вже неприродним і несприйнятливим. Та все ж  п'єса пронизана оптимізмом, вірою як у Людину, так і в Людство загалом, і, що важливо, сповнена безмежною любов'ю до рідної землі, тривогою за її майбутнє.
     Поема «Космічна оферта» адресована передусім юнацтву. Це рідкісне в нашій літературі поєднання наукової фантастики й поезії читається на одному подиху, оскільки має досить напружену фабулу, притаманну кращим зразкам цього жанру. Величний Усесвіт вражає своєю красою й грандіозністю, в обличчя космонавтові дмухає свіжий вітер Невідомого, а попереду його чекають захопливі таємниці й зустрічі з іншим розумом… Проте виявляється, що і в космосі не все так мирно і спокійно, бо лише у вічній боротьбі можливий розвій, та за всіх обставин людина має лишатися людиною: від її рішень залежать долі цілих планет.
     Чільне місце у збірці посідає містерія «Молитва над прірвою», в якій автор осмислює місце релігії в житті людей. Головний лейтмотив твору: пошуки Бога. Не просто імені, якому можна було б поклонятися й приносити жертви, а того справжнього Всемилостивого і Всеблагого, що є Втіленим Добром і Справедливістю.
     Використовуючи алюзії з різних релігій та міфологій, поет рішуче відкидає невігластво й лицемірство, які нерідко вбираються у пишні шати й підміняють собою справжню духовність. У такому ерзаці він бачить небезпеку духовного колапсу і його фатальний наслідок – зникнення людства як розумного виду. Одначе автор переконаний: рано чи пізно Людство все ж таки прийде до розуміння Творця, а тоді перед ним розчиниться брама безмежного Всесвіту – омріяний вхід у багатолику родину розумних істот. «Дорога тут одна: де совість, там і Бог»,– стверджує автор, і це, на його переконання, основна тенденція духовної еволюції Людства, яку в жодному разі не можна втратити.
     Попри те, що «Молитва над прірвою» – глибоко філософська річ, вона сприймається ще й як певний соціальний зріз проблем сучасної України. Цілком очевидно, що деструктивні процеси, які поширюються в соціумі, викликані нехтуванням духовних засад людини, нехтуванням законів природи. Тож автор, щиро вболіваючи за майбутнє нашої Вітчизни, закликає берегти випробувані часом неоціненні надбання наших предків й водночас без упину розвивати нашу мораль. У цьому духовному поступі він бачить реальний порятунок для України, можливість самого збереження українців як нації.
     У книжці «Іконостас» кожен читач знайде щось глибоко своє, що зачепить його душу і спонукає звучати її в унісон із голосом автора, те, що покличе глибше замислитися над сенсом людського життя, допоможе новими очима й ширше поглянути на неосяжну Світобудову, зрозуміти, що вона не лише зовні, але й всередині нас.

 Віталій ГЕНИК,
 письменник,
 головний редактор       
 сайту наукової фантастики
 «Аргонавти Всесвіту»