ВАЛЕНТИН НАЛИВАЙЧЕНКО: ВЧОРА І СЬОГОДНІ | Друк |  e-mail

    Верховна Рада таки звільнила Наливайченка з посади – пристрасті вщухають. Хтось повівся з честю, сказавши крилату фразу: «Він зраджений, але не переможений», – а хтось отримає обіцяні бонуси (може, зараз, може, пізніше). СБУ і всю Україну позбавлено розумного, симпатичного  чиновника і таки діяльного професіонала. До того ж, він показував приклад, як має володіти державною мовою високий посадовець. Чим керувався Президент, звільняючи Голову СБУ, вважаю, гадати не треба: принципи його кадрової політики вже відомі. Доки він головнокомандувач, його право на експромти необмежене. Чимало людей нарікають на поспішність рішення нардепів і знехтування елементарними нормами етики, але хіба це для нас дивина?..  Як той казав, подумаєш, велике діло! Та я дуже сумніваюся, що наступник Наливайченка буде значно кращим, як нам обіцяє пан Порошенко. Дай боже, аби не гірший.
     Але чи є у мене запитання до пана Наливайченка взагалі?.. Так, є, і то на рівні докорів. Колись в Інтернеті я раз їх висловлював майже одним реченням. Тепер, лише для користі йому і, сподіваюся, нам усім, скажу докладніше. Перше: (повторюся) хіба Президент Ющенко і Голова СБУ Наливайченко не знали, хто в особі Януковича і ПР рветься до влади? Так важко було аналітикам служби розпізнати, що на його плечах сидить московський суверен?.. Чому допустили цього антипода до влади?.. Нехай вже Ющенко виявився нездатним для місії Президента України., але ж ви, пане Валентине, як професіонал мусили виконувати свої рутинні обов’язки і без нагадувань.
     Друге: порівняно з Турчиновим, ви теж були професіоналом і, маючи «Альфу», могли з меншими втратами для України вибити загін тоді невідомих озброєних осіб із приміщення ВР Криму. Так-так, цей наказ ви могли дати особисто самі… Чому я кажу «з меншими втратами», бо, окрилений легкою перемогою в Криму, Путін посунувся на Донбас, а там  уже настали тяжкі втрати. І яка ж була ваша ініціатива й активність на Сході?.. Інфантильність Києва призвела до того, що тамтешні правоохоронні органи теж у більшості своїй вирішили, що їх «зіллють» так само, як і кримські. Ви їх залишили без належного контролю і тиску.  
     Також арештувати слід було не одного Губарєва. Та навіть я, маленький чоловік, тоді безупину писав в Інтернеті, що треба арештувати всіх зачинщиків, тобто найактивніших, особливо в дорозі на нічліг і порозкидати їх по СІЗО України. На Сході, як і в Криму, ми цілком віддали ініціативу та оперативний простір ворожим силам. І тепер «маємо, що маємо». Це ж треба, щоб свою погоду на Донбасі зробив Гіркін із півсотнею зайд! Я вже не казатиму про анекдотичні «лови» Януковича, якого ви з Аваковим не могли наздогнати, маючи стільки часу і простору. Невже ніде було дістати кілька гвинтокрилів?
Шановний пане Валентине, я, простий громадянин України, до кінця боровся за вас в Інтернеті, особливо у Фейсбуці, але тепер розмовляю з вами, як той казав, по душах. Тож даруйте за відвертість. І все-таки залишаюся з думкою: Наливайченко сьогоднішній набагато діяльніший, ніж учорашній. Під час війни звільняти його було нелогічно.

     Олекса Палійчук.


P.S.

До речі, не треба називати працівника СБУ «есб(е)ушником». Навіщо нам ця калька з мови окупанта? Вживаймо наше українське слово, відоме нам із практики ОУН—УПА: «есбіст».

Якою я бачив Службу безпеки України ще раніше!

ЯРЧУКИ

Ярчук – собака з вовчими
зубами або собака з ярчати
(першого щеняти), якого
боїться нечиста сила.
Народне повір'я.

Були такі... Вони не знали ляку,
як не чекали на спонуку пастуха:
самі хапали за хвоста чортяку
і рятували чоловіка од гріха.
Були такі і є, а ще їх більше буде,
видючих і стійких, недремних сіромах,
готових битися з агентами облуди
на всіх можливих, найхимерніших фронтах.
Я серцем чую ті великі зміни,
коли з могутньої державної руки
повсюди стануть в обороні України
відкриті і таємні наші ярчуки.

Кн. «Іконостас», 2001, 20012.