20 липня вбито відомого журналіста Павла Шеремета, 21 липня – відомого художника Віктора Крижанівського, 23 липня – відомого лікаря Андрія Лимича. Ворог зумисне вчиняє три заакцентовані вбивства поспіль, щоб ти, «київська хунто», знала, кого боятися. Будеш, мовляв, мати ще безперервний індивідуальний терор, якщо тобі мало тих смертей від постійних обстрілів. Тож скоріше обертайся і справно виконуй наші вимоги, бо нам уже набридло чекати. Зрештою, і доволі затратно.
    А нам, громадянам України, Генпрокуратура наспівує якісь затерті шаблони… Та порівняно з іншими журналістами ніякої небезпечної комусь діяльності Павло Шеремет не провадив. А вбивство рівненського лікаря теж поясните професійною діяльністю? А вбивство київського художника «битовухою»?.. А замах на життя свободівця Івана Штонди небезпечними пустощами?
    Водночас нам, українцям, організатори цих убивств тлумачать: бачите, яка ваша влада нетямуща і безпорадна? Бачите, не здатна вам забезпечити правопорядок і спокій. Вона про вас не турбується, тож правильно, дорогі та єдинокровні брати, робите, що її не любите… Ось така ця картина з нашого боку в «розжованому» вигляді.
    Авжеж ми не маємо стільки літаків, танків та кораблів, як Росія, але ми можемо мати СБУ не гіршу від ФСБ і наразі маємо кращі умови для роботи ДРГ. Що нам заважає збільшити їхню чисельність і підвищити професійний рівень?! Що заважає розширити їхній оперативний простір, наростити ініціативу?! Та ми опустилися до такого плінтуса, що вже не перешкоджаємо сусідові підвозити «терористам» живу силу та важке озброєння. Ми досі з ним у приязних дипломатичних стосунках і ручкаємося, наче нічого особливого не трапилося. Тим самим даємо йому привід відверто глузувати з нас, не визнавати нормальною державою.
    Як тут не вдарити руками об поли!

   Олекса Палійчук.