АНАТОЛЬ ВЕРТИНСЬКИЙ | Друк |

БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА 

     Вертинський Анатоль Ілліч народився 1931 року на Вітебщині в селянській сім’ї. 1956 року скінчив відділення журналістики Білоруського державного університету. Тривалий час працював у районних газетах, з 1962 року – в газеті «Літаратура і мастацтва», у видавництві «Білорусь».
     Результатом набутого редакційного та літературного досвіду стала для журналіста робота головним редактором тижневика «Літаратура і мастацтва», заступником головного редактора газети «Культура», в апараті Спілки письменників Білорусі.
     Анатоль Вертинський – автор поетичних збірок «Пісня про хліб», «Три тиші», «Людський знак», «Явління», «Час перших зірок», «Вітряно» та інших.
     Для творів Анатоля Вертинського характерні теплий ліризм, філософська заглибленість у природу речей та людських взаємин, самобутні художні образи, свіжі барви. Особливо актуальні такі його теми, як любов до людини, громадянська принциповість, заклики до подолання інерції в мисленні.
     Поезії Анатоля Вертинського перекладені російською, латиською, болгарською, польською, англійською та іншими мовами. Українською виходили його окремі вірші, добірки.
     Анатоль Вертинський добре відомий білоруському читачеві і як публіцист. Його перу належать вагомий збірник літературно-критичних та публіцистичних статей «Високе небо ідеалу», книга «Нью-Йоркська сирена». В 1988 році поет отримує за них Державну премію Білорусі.
     Анатоль Вертинський провадить велику громадську та політичну роботу, що особливо зросла напередодні і в час розпаду СРСР. Як член Конституційної комісії, він брав участь в опрацюванні Декларації про суверенітет країни. З 1990 по 1996 рр. Анатоль Вертинський – депутат Верховної Ради Республіки Білорусь.
     Роки не послабили творчої пристрасті поета, його літературної, громадської та патріотичної діяльності. Як член ради Спілки письменників Білорусі, він повсякчас переймається справами своїх колег, активно бореться за демократизацію білоруського суспільства, за гідність свого народу, за рідну мову. Людина з лагідним обличчям, з великими мудрими очима образно переконує читача бути чесним, добрим і щедрим.
   

     Олекса ПАЛІЙЧУК