Як і більшість громадян України, я не фахівець з банківських питань, тому потребую роз'яснень. Зокрема, наскільки гострою була потреба націоналізовувати  ПриватБанк за рахунок держбюджету?.. Судячи з порівняльних зведень, які ми могли читати в Інтернеті, цей банк не фігурував у мінусах, навпаки, цілком давав собі раду. Якщо мав якісь борги, то, певне, сам їх міг і хотів сплатити. В цьому, зрозуміло, були зацікавлені насамперед самі власники, самі керівники банку.
Недалеко від мене два відділення: Укрсиббанку і ПриватБанку. Перевага другого з самого початку була в тім, що він значно менше брав за банківське обслуговування і набагато більше сплачував населенню по депозитах. Якраз цим він подобався пересічним громадянам та дрібним підприємцям.
     Мені ж він найбільше подобався своєю наочністю та мовою обслуговування. Увійдеш до будь-якого відділення – й одразу бачиш: банк обслуговує українців. Це при тому, що мешканці Києва, самі знаєте, як говорять. На відміну від центральних владних органів, пан Коломойський особисто заохочував своїх працівників й оточення розмовляти з клієнтами державною, тобто українською мовою. Тепер це буде інакше?
    Звісно, якщо, скажімо, його люди дозволяли собі заарештувати контролюючого київського чиновника, цей волюнтаризм ніхто не схвалить. За такі дії існує адекватне адміністративне  покарання, але не забуваймо: саме Коломойський не допустив у довірену йому область інфікованого Москвою  сепаратизму. Ми на власні очі бачили і на власні вуха чули з телеекрана коментарі російських «першопроходців», яким  уже на в’їзді в область з великим російським прапором оглушливо розбивали лобове скло. Ворогові чітко давали зрозуміти: тобі тут не пройти! Якби так рішуче з самого початку повелися керівники Донецької та Луганської областей, ми сьогодні не мали б агресивного Лугандону. Якби так повелися Добкін і Кернес на Харківщині, не  зазнали б стільки знущань місцеві патріоти.
    Отож я звертаюся до пана Президента і пана Прем’єр-міністра за  аргументованими поясненнями. Що відбулося насправді?.. Чи нас досі мають за отару овець?!
     Чекаю на аргументовані відповіді від влади, а не від такого невігласа, як я сам. Хочу знати правду. Водночас заявляю: ми не можемо однаково судити про таких, як Коломойський, і таких, як Добкін, Кернес, Гурвіц та їм подібні.
     Наприклад, куди корисніше було б спрямувати гроші з бюджету, повідомив економіст-учений, економіст-практик зі світовим ім'ям Віталій Скоцик. Як бачимо, країна пожинає наслідки особистого суперництва між Порошенком та Коломойським на політичному грунті.

     Олекса Палійчук.