ДЕЩО ПРО "ЗУБИ ДРАКОНА" | Друк |  e-mail

     6 квітня на телеканалі «Україна» знову показував своє бачення свободи Савик Шустер. Тему він оголосив «Российско-украинские отношения в культурном преломлении» з акцентом на кінофільмі «Тарас Бульба». Але Шустер не був би Шустером, якби не взявся вчити українців, які ідеали їм треба сповідувати.
     Від названої теми співрозмовники відхилилися і за згодою С.Шустера почали говорити про те, чому кінофільм про Тараса Бульбу не вийшов в Україні та на якій ідеї його слід було б створювати. Декотрі навмисне залучені до передачі учасники намагалися переконати нас, що у 21 столітті мають бути інші мистецькі інтерпретації цього твору, і на першому місці повинен стояти молодший син Тараса Андрій, бо він нібито піднявся вище – до кохання. Бо то є «штучні речі – Вітчизна, віра... а кохання вище, ніж батько, син, брат і все інше...». Так принаймні переконував усіх народний артист України Юрій Рибчинський, хоч розпочав він із досить пристойного екскурсу в історію України та психологічно вмотивував дії самого М.Гоголя.
     Нардеп Олесь Доній намагався повернутись до проголошеної теми і прокоментувати названий кінофільм з позицій патріотично налаштованого українця, але йому агресивно не давав це зробити постійний хронікер програми Мустафа Найєм. Нестачу грошей в Україні на власний фільм намагався пояснити помічник Шустера Петро Мага, та приклад менш потрібних витрат навів невдалий. Бо сьогодні ознайомлення світу з голодомором в Україні є набагато актуальнішим завданням, ніж постановка фільму про Тараса Бульбу.
     Доволі закрутисту з алегорією відповідь видав представлений зі Львова народний артист України та Росії Роман Віктюк. І з честю витримав нахраписто докучливі запитання теж викликаний у такий спосіб Михайло Боярський.
     Паралельно своїй передачі С.Шустер запровадив недоречне і непотрібне нам за своєю дражливістю опитування: «На каком языке вы общаетесь дома? На украинском? На русском?» Ці неделікатні запитання зовсім не стосувалися теми чи практичної розмови, але дуже стали потрібні Савикові Шустеру. Складається враження, що він уже готує собі грунт, аби відмовитись від обіцянки вивчити українську мову. І таким чином вирішив приєднатися до хору, що вже кілька століть співає нам про неперспективність української мови.
     Та й довіряти комп'ютерному підрахунку на ТРК «Україна» я особисто не маю підстав. ...Пригадую, колись у полемічній передачі за участю В.Яворівського я чотири рази телефонував на його підтримку, але кожного разу якийсь жіночий непрофесійний голос мені відповідав, що набраний номер помилковий. Наступного дня я розшукав по телефону телеведучого і розповів йому про цю оказію.
     Пане Шустер! Невже ви сподіваєтеся, що український глядач слухняно ковтатиме піднесений вами «харч»? І забуде про власні національні інтереси?.. Думаю, вам краще зупинитися.  Не варто сіяти на нашому полі «зуби дракона».
                                                                                                    
                                                                                                 Олекса Палійчук.
_________________________________________________________________

Опубліковано в газ. "Українське слово". Випуск 16 (22 квітня - 28 квітня 2009 р.).