Після виступу Олександра Донія на телебаченні мені захотілося висловитись на підняту тему. Так, я цілком згодний з ним, що Путін дав згоду на обрання Петра Порошенка президентом України, оскільки знав, що той так чи інакше залежатиме від нього, маючи бізнес і ринки в Росії.
      І Путін не помилився: його влаштовувала позиція нашого Головнокомандувача, що дозволяла виставляти себе перед світом у ролі миротворця. Російську живу силу і техніку ніхто не підривав на колії, більше не громив на марші. Путіну не міг не сподобатися і Галетей на посаді військового міністра тощо. Комічною виглядала заява Чалого, ніби наші перестали застосовувати авіацію, бо Путін міг у відповідь застосувати літаків більше. Як я вже писав, Путін зробив тяжким наше життя і без літаків, посилаючи танки, ракети, артилерію та інше, до того ж, пошли він хоч одну ескадрилью – вмить розвіється роль миротворця. Отож ми тільки дмухали на ті поодинокі снаряди, що не розірвалися, прилетівши з російської території.
     Добре було Путіну, що й казати, заважали тільки санкції з боку Заходу. Тож, певна річ, і роль Порошенка Росія теж оцінить не вельми суворо: збереже у себе його бізнес та ринки, але… Але всі російські ЗМІ систематично і послідовно забивали голови своїм довірливим громадянам жахами, винуватцями яких була «київська хунта, що злочинно захопила владу». І Путін не може не враховувати цей найважливіший для себе фактор. Саме для своєї «вати» він мусить зберегти обличчя, щоб лишитися якщо не її кумиром, то хоч при владі.
      Тим-то Путін не може послабити натиску на Україну, не може показати, що «хунта» його перемогла чи він змирився з нею, чи помилявся. Ось чому він подумки каже Порошенкові: «Вибач, але я тепер інакше не можу». - І продовжує кампанію на його зміщення. На це працюють усі путінські боти, досить показово працює Ньюзван. І даремне декотрі юдеї з цього телеканалу намагаються трохи пом’якшити ці удари на Порошенка: неспівмірні зусилля - Мураєв старанно виконує своє завдання.
      І сам Порошенко марно продовжує догоджати Путіну, дозволяючи Мураєву такі дії, хіба що заради свого бізнесу та ринку, але то вже не в інтересах України. Також марно сподіваються прихильники Порошенка, що йому пощастить якось домовитися з Путіним. Не пощастить: карта у нього програшна. Обравши його знову, вони знову оберуть в російському розумінні «хунту». Який нонсенс, правда?

     Олекса Палійчук.