Що стосується Коломойського, то я сам широко відзначав його заслуги у збереженні від ворога дорученої йому області, у найвигіднішому для українця банку, але розчарований його позицією щодо майбутнього президента України. Він правильно каже, що у США президентом може стати простий громадянин, бо там успішно функціонує саморегулятивна капіталістична система, але перечить собі, коли твердить, що не проти, якщо у нас стане президентом Зеленський, і тут же заявляє, що нашу систему треба кардинально змінювати. То що - її змінить блазень Зеленський?..
     Звісно, чуємо нещирість: Зеленський йому потрібен як технічний кандидат для перемоги у 2-у турі Юлії Тимошенко. Сам я активно захищав її, коли "проффесор" садовив за грати, але під час війни з ворогом, вважаю, потрібен інший Верховний головнокомандувач, бо ні Тимошенко, ні сам гіпотетичний радниик Коломойський не відають, хто з генералів і наскільки здатний успішно керувати нашою обороною на випадок широкомасштабної агресії.
     Тут так само наша реальна ситуація докорінно відрізняється від американської, тим-то посилання Коломойського на військових міністрів у всіх випадках просто смішні. Ми бачили до Порошенка і бачимо при ньому, що остаточно вирішуть аж ніяк не міністри, не начальники генштабів, а той, хто на самому вершечку владної піраміди. Отже, мусимо поєднати в одній особі знання і волю до перемоги.
    

     Олекса Палійчук.