Вибори до парламенту скінчилися: вони стали передбачуваним наслідком виборів президента, де один цілком заслужено програв, а другий цілком незаслужено виграв. Подивований світ став свідком парадоксальної ситуації в одній зі східно-європейських країн, що наочно показала і задокументувала глибоку політичну кризу в українськомуу суспільстві.
   …От і знову четверо загиблих з нашого боку!.. Ворог цинічно користується результатами наших виборів, щоб змусити нас запросити миру на вигідних йому і шкідливих та ганебних умовах для нас. То що, спитаєте, думав собі виборець, коли обирав Верховного головнокомандувача?.. Але виставляти претензії народові – марна справа: йому не вперше помилятися, ба й не він веде еліту чи політиків, а ті – його. А з політиків я в першу чергу спитаю Анатолія Гриценка, за якого голосував і боровся у 1-му турі і «Свободу», за яку голосував багато разів та ось до парламенту…
     Спочатку я сам заперечував вибір львівсьої інтелігенції: репліка https://paliychuk.in.ua/index.php/statti/256-2019-02-09-13-48-55 але в 2-му турі таки довелося з двох зол обирати менше. Так-так, у цей спосіб тисячоліттями виживали люди, племена і народи. Додати голоси противникам Зе мала б і «Свобода». Адже для неї був зовсім не той випадок, де вигідно зачекати, аби два хижаки знесиліли, побиваючи один одного. Бо львівській та київській інтелігенції протистояла підтримувана Москвою численна 5 колона, лохи, приколісти й усі розчаровані всевладним, але бездіяльним попередником. Тим-то політологи недарма зробили висновок, що небезпечну ситуацію в суспільстві створив сам-таки Порошенко, і, якби не рятівний Томос, він навряд чи увійшов би до 2-го туру.
    Керівники «Свободи» мали б знати, що Рузвельт і Черчіль підтримали і фактично врятували Сталіна не тому, що симпатизували його режиму, а тому що правильно оцінили політичний момент, події та всю небезпеку від гітлерівської Німеччини. Замість того люди отримали від «Свободи» приклад, за яким ліпше затиснути яйця у двері, ніж терпіти, як тиснуть чоботи – до речі, дуже вдалий афоризм од братів Капранових. От і наслідки такої «мудрої» тактики: тепер Зе і ті, що за ним стоять, можуть приймати закони без коаліції.
    Взагалі, для самої «Свободи» наслідки виборів до парламенту виявилися просто нищівними. То сигнал про велику небезпеку для її життя як політичної партії. Буде шкода, якщо вона не вийде з цього застою. Передусім їй треба запустити всебічну боротьбу за виборця. Я не раз дивувався у соцмережах з того, що вона так легко віддає Рабиновичу вплив на виборців, маючи на нього такий вражаючий компромат – майже всю його біографію. У час повсюдної антинаціональної демагогії "Свободі" обов’язково треба мати дієву «зубасту» газету або щотижневик. А то наче поукладали з противниками угоди про ненапад.

     Олекса Палійчук.