ЩО МАЄМО, ЩО ЗАЛИШАЄТЬСЯ | Друк |

(У  тіні згаданих грабе́ль)

    Тема наших ризиків у сув’язі з існуванням РФ, на жаль, лишається злободенною. Тим-то не менш важливим є розгляд гіпотетичного майбутнього Московії в найближче століття. Сьогодні важко сказати, як довго триватимуть наслідки орієнтування її суспільства на ці злощасні три Ж (жадібність, жорстокість і жлобство), які, за думкою певних світових кіл, забезпечуватимуть контроль над великою ядерною державою. Те, що її  підгодівлю ласими шматками типу «Крим» доведеться обмежувати чи закінчувати, ті зарубіжні центри вже, очевидно, розуміють, але нагадаємо: «я́к би чого не вийшло!», я́к би знову не наступили на описані академіком Леонідом Шульманом граблі́?!
    Насамперед виникає запитання, доки триватиме чад від цих жжж, посилений за путінського режиму? Чи зникне у піддослідних і керованих бажання залишатися такими й далі, а якщо зникне, то коли?.. Того жодні розумники, де б вони не гріли свої крісла, не скажуть. Тим часом історія переконала: людське «еґо» може масово консолідуватися і заговорити недобрим голосом у несподіваному місці в негаданий час. Для цього досить прокинутися там лише почуттям елементарної гідності.

   Звісно, нащадки московитів скоріш за все не стануть відновлювати  у себе поіменно угро-фінські племена, їхню мову, звичаї тощо, а от повернутися до імперської слави і стабільності можуть захотіти і дуже сильно. Авжеж мільйонам убитих, замучених у концтаборах людей віддадуть шану вже сповна; усіх творців і тлумачів злочинної ідеології, організаторів громадянської війни та голодоморів беззастережно осудять і скинуть до помийної ями.
     Та хоч потреба змін, впливи сусідів, Європи і США, безмежний простір інтернету позитивно впливатимуть на формування нової суспільної думки, одвічна природна суть країни Моксель кардинально навряд чи зміниться. Тому загроза для України лишатиметься; з нею, певна річ, лишатиметься і необхідність пильно берегти свої кордони. А тим, далеким і ближчим, роздавачам ласих шматків із чужих територій скажу: мусите неодмінно переглянути морально-виховну концепцію для своїх московських підопічних, інакше собі ж зробите гірше.

     Олекса Палійчук.