Знову говоримо про свої обрії. Знаючи, що «світ пізнава́нний, але не пі́знаний», маємо не зациклюватися на вже пізнаних наших можливостях та спробуємо «стати на пальці», щоб глянути за небкрай.  Бо, якщо людство існуватиме далі, то - ой скільки ще пізнає таємниць!.. Коли ми за свого життя  встигли почути розповіді про водяників і русалок, то що́ готуютрь людству тисячі́, ба мільйони наступних років!.. Отож нехай за Божим промислом чи за законами природи людина пізнає́ себе і світ, вона все одно зазнає у розвитку великих світоглядних змін.
    Кажу це, повертаючись до поняття, яке сьогодні інтуїтивно знає і поки що сакрально стверджує народ, беруться тлумачити екстрасенси, іноді зачіпають фантасти. Я навіть не можу його назвати явищем: тема не фігурує в обігу науки і практичних досліджень (це вам не загадкова «темна матерія»), та якраз досвід дає нам промовисті уроки особистісних трагічних помилок через ігнорування теж сакральних застережень.
    Так-так, знову мовлю про недоступний і через те невідомий нам світ тонких матерій, в якому Універсум збалансовує нашу цивілізацію, що нагадує дію релятивістського закону збереження маси-енергії, де  замкненою – вже органічною – системою є вся земна цивілізація, лише замість переміщення речовини-енергії виступають позитивні та негативні стосунки людей (країн, спільнот, особистостей): на кожен удар (гріх) є відплата з тою чи тою силою, по тому чи тому суб’єкту, в тій чи тій часовій екстраполяції. Дія Універсуму може припинитися з розпадом цивілізації або порушитися, кардинально змінитися за втручання потужної сторонньої сили.
    Сьогодні ми нерідко дізнає́мося, що десь в авіакатастрофі загинули люди, і лише один чоловік з якоїсь незначної причини запізнився на літак… Авжеж цей випадок одразу вплине на світогляд щасливця. «То чи є в людини Доля?»,
– заторкне він і нас. – Чи вона живе у хаосі випадковостей?». Але ж будь-який випадок трапляється не без причинно-наслідкової залежності, то хаосом назвете все її життя?.. Ні, не назвете, хоч тут Універсум, очевидно, має справу з різними причинами: аварією борту і відомими йому заслугами особи та її рідних попередників.    
    Одне слово, я навіть не сумніваюся, що людство серйозно вивчатиме назване питання передусім для того, щоб зменшити свою гріховність, особливо ві́йни та інші види й випадки повсюдного самознищення. Тут його класичним релігіям фундаментально допоможе наука; саме захисна наука, а не лиховісні теорії типу марксизму-ленінізму. У тому далекому майбутньому вона, сподіваюся, вже знатиме принципи унаслідуваного покарання, його ме́жі (напевне, без страхітливого порогу «до сьомого коліна»), або їх заперечить.
     Питання цивілізаційного балансу мене цікавить значно більше, ніж розповіді пацієнтів про «той світ» після клінічної смерті. Навіть коли ділиться видіннями після своєї клінічної смерті американський нейрохірург, доктор медицини Ебен Александер. Бо погоджуюся з більшістю науковців, що то діяльність неконтрольованого свідомістю мозку. О, наш головний орган дуже винахідливий у довільній грі! Чудеса його творчості бачив уві сні кожний на ґрунті власних пригод.
    Певна річ, з одного боку, досвід людства переконує, що критичний підхід і сумніви необхідні у всіх важливих питаннях, з другого боку, нема сенсу легковажно відкидати незрозумілі сучасникам поняття і процеси під найближчим та зручним аргументом, скажімо, зарахувавши їх до усної народної творчості: маємо історичні приклади, коли до сміху неймовірними сто років тому виглядали речі, цілком буденні в наступному столітті. За всіх обставин ми сучасні та до певної міри об’єктивні лише для себе, для нащадків ми вчорашні, ми колишні.
     Висновок: Універсум карав, карає і каратиме всіх кривдників у т.ч. наших. Але фатальною помилкою українців було, є і буде надіятися лише на когось. Вочевидь, Універсум з виховною метою дає нам змогу і самим захищати власну честь, інакше, мовляв, будете терпіти приниження і палючий сором. А це змушує нас на заклик сучасної та рідної Жанни д'Арк в особі теж легендарної Марусі Звіробій негайно піднімати з диванів свої затерплі п'яті точки.

    Олекса Палійчук.